Життя міняє кроки, давні звички.
І пилом припорошені думки,
Як ті метелики нічної електрички:
Шукають світло, та не в ті шибки.
Чогось знайомі сни – не складена мозаїка,
Все кольорова, та набридливо нова.
Слова затерті, мов думки прозаїка,
Де зміст і форма якось ожива.
І все б спинити – вирівняти шанси.
Звести рахунки – краще: нічия!
Бо те, що ми вирішуєм навзаєм
У дежавю, де не прокинулася я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258073
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.05.2011
автор: fialka@