Повіяв враз холодний вітер
і, наче з квіточки росу,
з щоки твоєї він сльозу
дотиком холодним витер.
Але ніякий вітер в світі
не зможе витерти усіх
гірких, ще юних сліз твоїх.
Не раз ти будеш сльози лити.
Але дарма ти зараз плачеш.
Не плач даремно, не потрібно.
Час пролетить і, неодмінно,
зустрінеш щастя, ось побачиш.
А зараз це навіть не сльози,
це тільки дощ, та будуть й грози.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258017
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.05.2011
автор: Валерій Коваль