Аж трясеться над синочком
Бідолашна мати.
Навіть їжу йому в ліжко
Стала подавати.
Хоч сама завжди в роботі:
Вдома, в полі, всюди.
-Хай синок вам допоможе,-
Кажуть вже їй люди.
А матуся їм говорить:
-Нехай відпочине.
Можу я поберегти
Єдину дитину?
І росте її синочок
Безжурно, одначе.
Вдень він спить, а вечорами
Все на танцях скаче.
Необізнаний хтось скаже:
-В кого це ледащо?
Адже в нього гарна мати.
Добра, роботяща.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257791
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.05.2011
автор: Galina Udovychenko