Війна не закінчиться до тих пір,
Поки не названі по іменам усі убиті,
Поки в зіниці чорні і сліпі
Не вдарить золотаве світло.
У серці рана знов і знов пече:
По берегах річок, поміж ланами,
Лежать,
до строку вкриті від чужих очей,
Могили братські і самотні ями.
Війна іде в кривавому вінці
Й не бачити її кінця і краю,
Поки нащадки пам’яттю бійців
Собі кар’єру й рейтинг заробляють.
Війна не закінчиться до тих днів,
Поки не розірвуться всі снаряди,
Поки пропалих без вісті синів
Земля не прийме, ніби рідна мати.
5. 05. 2011.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257746
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 05.05.2011
автор: Ігор Бринцев