На чужім нещасті щастя не збудуєш…
Як би не старався, марна праця ця.
Хлібом неправдивим дім не нагодуєш,
А з покори Богу матимеш добра.
Як людині тяжко, будь їй співчутливий;
Не поможеш ділом - словом поможи.
Научися завжди ти чинити вміло,
В благодаті Божій себе бережи.
Не фарбуй неправду кольорами правди,
Бо неправда фарбу підірве твою.
Промовляй устами справедливість завжди,
Бережи у цьому внутрішність свою.
І якщо почуєш голосок лукавий,
Що тебе покличе за гріхом іти;
Зупинись миттєво, ні – впадеш в канаву.
Пам’ятай: диявол сильний, щоб звести.
На життєвій ниві бур’яни виполюй,
Щоб рослинність святості росла.
Вибирай для себе в благодаті долю -
І тоді прекрасні матимеш жнива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257718
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.05.2011
автор: virshinfo