Дурманить голову весна,
Лоскоче ароматами,
Тут бджоли із бджолятами
І вишня запашна.
Забувшись, я радітиму
І травню веселковому,
Й повітрю загадковому,
І сонечку привітному.
Вслухатимусь в жужжання,
Шуршання й щебетання,
Прокинусь вранці зрання,
Щоб загадать бажання.
Вкладу його до вітру в руки -
У небо хай здіймається,
Росою омивається -
Розтануть мої муки.
Тобі весна підкаже,
Бо я чомусь не можу,
Слів влучних не знаходжу,
Шлях вірний хай покаже.
Глянь, бусели гніздяться
І ластівки під стріхою.
Їм будуть скоро втіхою
Пташата, що народяться.
Й ми щастям тобі будемо -
Не бійся, не тікай,
Зла в думці не тримай, -
Проблеми всі обійдемо.
Весні синонім мрія
І радість, і любов,
І «закипає кров»,
І «не вмира надія»...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257685
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.05.2011
автор: Конвалія