[b]ТИ ДАЛЕКО[/b]
Мене не дочекався і пішов...
Ні, ледь чутно крила припідняв
І полетів... Кудись туди, за обрій,
Так далеко...
Не попрощався... Що знайшов
Ти там? Що навіть і не обійняв
Мою́ сльозу... А оповив лиш спо́кій.
Там – далеко...
Можливо ти незвідану любов
Зустрів... І злетом своїх крил узяв
З гріхів моїх пір’їнку і неспокій
Туди – далеко...
За неба край... А я тут знов і знов
Не чую більше твоїх слів. Ти їх здійняв
У мої сни. Я ж вкотре погляд кароокий
Твій прагну в небі віднайти.
Далеко...
[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]5 травня 2011 р.[/i]
[i]Гай-Нижник П.[/i] Плинність: Поезія. – К: «МП Леся», 2015. – C.13.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257676
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.05.2011
автор: Гай-Нижник Павло