Вони були самі...
За довгий час,
Нарешті залишились одні,
Тепер вони можуть,
Милуватися собою в наготі...
Торкаються тіла, вплітаються в обійми,
І всі жагучі, нестримні почуття,
Кидають в хвилі блаженного екстазу.
Їх переповнюють фантазії,
Прекрасних голих тіл,
На фоні вогнища в каміні,
Поцілункам їхнім немає мір...
Та час невпинний, спокою не дасть.
В них всього лиш одна річна є ніч...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257662
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 05.05.2011
автор: Василь Великий