Мені нагадує про тебе все:
легенькі вітру пестощі з волоссям,
твої цілунки в них. А чи здалося?
Цілунок вітру в рай не занесе.
Проміння, зігріваючи вуста,
нагадує твої засмаглі руки,
що дарувать могли блаженство й муку...
вони, на жаль, лиш вигадка пуста.
Чарує аромат п"янкий весни,
вриваєшся ти вихором у сни,
твій погляд стільки почуття несе!
В твоїх обіймах шаленіє кров.
Невже оце і є любов? Любов...
Мені нагадує про тебе все.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257526
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 04.05.2011
автор: Bezsoromna