* * *

Коли  ти  йтимеш  –  встануть  люди,
Озвуться  у  твій  бік  пташки…
Прощай,  прощай  і  більше  вже  не  буде,
Тих  споминів  і  шелесту  листви…

І  більше  не  згадаю  словом  сірим,
Чарівну  ту  останню  мить…
Покрию  все  навколо  білим-білим,
І  навіть  полум’я,  яке  горить…

Навколо  себе  білі  шати  простеливши,
Присяду  я  на  перший  же  стілець…
Згадаю  як  колись  ті  барви  загубивши,
Сидів  мов  обездушений  митець…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257474
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.05.2011
автор: Юрій Прийма