Коли від розпачу стискає серце,
І сльози котяться немов авто без гальм
Говориш фрази і слова здається, що відверто
Та згодом розумієш, що це все брехня?
Ні не брехня, це просто голос люті
Яка засіла в глибині душі
Вона є в кожному, але ми просто люди
Ми розум ігноруєм, емоції ж для нас святі
Як би ж то тільки ми страждали від пориву…
Лиш злості й ненависті, що живе на мить…
Та тільки встигнеш все це зрозуміти
Як помічаєш, що навколо все горить
Ні не вогнем, а гірше, почуттями
Бо їх не можна загасить
Вони не обпікають тіло жаром
Та мов мечем пронизують наскрізь
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257380
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.05.2011
автор: Pallada