Вiтер вiє i моє волосся
Розвiває в тисячi дорiг.
Робить вiтер з пишного колосся
Безлад, так, як iз думок моïх.
Ми йдемо ледь доторкнувшись рук
I мовчим, неначе чарiвнi...
Щастя є, немає бiльше мук
Очi - розyмiють лиш вони...
I господар-Вiтер нам шепнув:
"Ви кохайте, поки молодi!
Я багато помилок утнув,
Й залишився сам, у темнотi..."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257370
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.05.2011
автор: Квіточка)