Ніби небо впало з вишини,
Розверзлась земля… і під ногами
Велетенська прірва поміж нами -
Стала не збагнути глибини…
Сипле сніг – так падають роки!
Світ минулого давно забутий…
В моїм серці поселився – лютий,
Не на жарт, здається на віки!
Я тепер один і ти одна,
Серце моє закула крижина.
Десь у заметілі та стежина,
Що мене до тебе привела!
У снігах згубилася любов,
А мені – так хочеться любити,
А ніхто не зможе розтопити
Лід душі, зігрівши зимну кров.
Я живу самотній в світлі мрій,
Споважнів – сповільнилися рухи:
Стихли всі мої сердечні муки,
Від розлуки в холод сніговий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257133
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.05.2011
автор: schasnyi