Ті, хто шукає оази - знаходять міраж.
Ті, хто шукає скарби - не знаходять нічого.
Ми свою долю тоді зустрічаємо аж,
Коли, щоб уникнути долі шукаєм дорогу.
Не дбайте про "завтра" - ніколи не буде його,
А тільки "сьогодні" уранці укотре настане.
Не прагни до всього - бо "все" це і є "нічого"...
Оази невидимі. Видимі тільки тумани.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257006
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.05.2011
автор: Catocala Lacrymosa