Сама собі я критик,
І читач й поет.
Сама для себе кат, священник.
Себе я на багатті підпалила.
Сама себе я виправдаю у суді
Мені не треба адвокатів...
Життя моє таке,
Як я його зробила.
Думки мої - моя розрада,
У них я мрію і живу.
Коли мені недобре
Там я замикаюсь
До інших я мовчу.
Якогось психіатра
В голові шукаю.
І все уже не плачу
Бо музика іде із голови
До моїх вух
Уява посилає в центри зору
Картинки фантастичні й незбагненні
Про інше - я мовчу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256949
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.04.2011
автор: Пасіонарія