Воістину слава весні! Саме ця пора здатна розхитати давно поржавілі та смішні грати обмежень і розворушити серце кожної людини на подвиги, які та ховала на дні свого я або й не марила про щось подібне. Все живе наливається соком, жвавіє, пнеться вгору. Небо цілими днями ллє на землю свіжу голубінь, пронизану золотом. Цвіріньчання пробивається крізь хащі лінивого сну, чіпляє душу і приковує її десь на вершку строгої, поки голої осоки, якраз там, де усілась групка щебетунів, які сіють радість на щедрий грунт солодкого ефіру.
Цві-рінь-цвірінь...
Тік-так-тік-так...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256912
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.04.2011
автор: Люба Скоробогата