Скажи мені, що хочеш помилятись,
Що то не ти мені відрадив ніч…
В моїх думках непрохані дебати, -
Прошу, мовчи. Благаю, не каліч.
Бо сни не нам давно себе довірять,
А де вона – там, може, скажеш, рай?
Той погляд твій – крижинами по шкірі…
Як хочеш – йди. Лиш ним не добивай.
Чого в чужих очах знайшов прихисток?
Хіба в моїх змілів той океан?
У руки їй віддам опале листя,
Та прийму все. Чи правду, чи обман.
Я ж бачу як шукаєш підсвідомо
Відмінності у рисах наших лиць.
Невже її рідніше – незнайоме?..
Завершую цей раунд. Зупинись.
Чому тепер мої не грієш руки,
Наблизитись не можеш хоч на герць?..
Невже вона спинила рівні стуки
Таких колись закоханих сердець?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256838
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.04.2011
автор: Halyna