Куми на рибалці

Любителям  гумору
                                                                                                                                 
Кум  Петро  і  кум  Микола  повставали  зранку,
Бо  ще  вчора  домовились  іти  на  рибалку.
Кум  Петро  в  літрову  банку  черв’яків  накидав,
Копав  довго,  до  сутінків,  навіть  не  обідав.
А  Микола  взяв  на  себе  зварити  гороху…
І  по  пляшці,  як  ведеться  і  ще  й  пива  трохи.
Ще  дружини  в  теплім  ліжку  сни  бачать  чудові,
Кум  Петро  вже  біля  фіртки  у  кума  Миколи.
Прийшли.  Вудки  закинули.  В  кріслечка  сіли.
Кльов  почався…У  відерце  карасі  влетіли.
Каже  кум  Петро:  «  Миколо,  за  першу  рибину!»
І  за  другу,  і  за  третю  випили  чарчину.
Вершки  дерев  освітили  промінчики  ранні,
А  два  куми  на  рибалці  вже  у  дошку  п’яні.
І  заснули…  Прокинулись,  протирають  очі…
Глядь,  а  вудки  серед  ставу  -  їх  риба  волочить.
«  Рибаки»  -  їх  так  назвали  й  пішла  про  них  слава,
Як  в  них  риба  до  схід  сонця  вудочки  покрала.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256809
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.04.2011
автор: Віталій Назарук