Нарешті відпустила…

Не  йди!  Прошу  тебе,  залишся!
На  хвильку,  на  секундочку,  на  мить...
І  розкажи  мені,  що-небуть,
Без  твого  голосу  вже  у  вухах  дзвенить!

Благаю  не  лишай  мене  одну
В  цій  сповіді  величних  зірочок,
"А  почуття  кому?  Кому?  Кому?"
Кричу  тобі,  при  світлі  тих  свічок

Та,  що  ж  ти  твориш,  що  ж  ти  твориш?
Життям  моїм  маніпулюєш.....
Для  кого  цей  спектакль  ти  розводиш?
Моє  життя  у  чорне  все  малюєш!

Вдих....  Видих....  Відпустила....
Я  вже  все  тобі  сказала,
Я  вже  все  тобі  простила...
Почуття  твої  віддала...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256623
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.04.2011
автор: Квіточка)