Тихо горить у каміні вогонь,
Ніжно так гріє те полум’я нас.
Але чомусь дуже сумно мені,
Наче з тобою в останній ми раз.
Ти ніжно шепчеш пестливі слова,
Але чомусь в серці холод і хуга.
В пам’яті страх якийсь ожива,
Ніби втрачаєш найкращого друга.
Правильно серце чуло біду,
Бо ми не разом з тобою,
Але ти знай, я до тебе прийду,
Та не зігрію любов’ю.
Ми будемо довго про все говорить,
Та головне все ж забудем.
Кохання болем не спинить
Та й не втечеш ти у минуле.
Тихо палає камінний вогонь,
Ніжно так полум’я гріє.
Та не з тобою я зараз сиджу
І не від тебе серденько мліє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256436
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.04.2011
автор: IV