Де ж ті лицарі поділись?
Я ж принцеса їх чекаю.
Де ж герої всього світу
Як у книгах? Я не знаю.
Може й зовсім їх не було?
Може просто це легенди?
Може їх вітрами здуло?
Може в них всіх хепі-енди?
Може й я їм не потрібна?
Мають собі королеву…
Бо сучасні всі принцеси
Куркам гриль лише подібні.
Всі йодові та рожеві,
З Daniel's Jack та цигарками.
Всі ванільно-навіжені.
З ними, наче із ляльками.
Зараз лицарі сучасні:
Із залізного коня виходить страсно,
Наче він володар світу,
Наче яхту, гроші має.
Лиш забув він про освіту.
Та і титулу немає.
Зараз тільки гроші й «чікі».
Більш ніщо не треба в світі.
Ну а доблесть, гордість, честь?
А любов, страждання, помста?
Загубили все це десь.
З плином часу все змінилось:
Принци, лицарі і королі.
А мені часи ті снились,
Що не здійсняться в житті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256300
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.04.2011
автор: Туся Парасич