Я борщу червонного
Милому зварила
І сметану подала,
Поряд тихо сіла.
– Борщ червоний негустий,
Каже, без квасолі.
– Їж швиденько, милий мій,
Розмовляй поволі.
Щось про борщ ти негустий
Ще скажи, рідненький,
Вдома в мами будеш борщ
Їсти вже ріденький.
Я вареників з кулак
Милому зробила
І сметану подала,
Поряд тихо сіла.
– А вареники твої
Щось гарячі, мила,
І сметана не така,
Негуста й не біла.
– Про сметану негусту
Не кажи, рідненький,
В мами краща, знаю я,
І густа й біленька.
Про сметану негусту
Не кажи, мій милий,
На дієту посаджу –
Станеш шанобливим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256289
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.04.2011
автор: Ерох2