Я люблю Україну,
І мову твою солов"їну,
Ранки вмиті росою,
І де б я не був, серце все із тобою.
Безмежні пахучі пшеничні поля ,
Ростити хліб- це доля твоя.
А люди у нас щирі,робочі,
Важко працюють зранку до ночі,
Але щастя нас чогось боком минає,
Людей закордон життя виганяє.
Дітей залишають молоді батьки ,
Бо долю щасливу їм хочуть за євро купити,
Але чи зможем ми так довго прожити.
Так давайти молотись і в Бога просити,
Щоб на Україні стало лекше жити!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255933
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.04.2011
автор: Danko945