Невже не нам історію писати,
А тліти десь віками в небутті?
Обв’язуючи душу целібатом,
Робити вигляд, наче ми святі.
Спасати честь бездарно, як Варава,
І на чужій зронитись борозні.
Для чого нам така невдячна слава, -
Ми в ній такі бездарні і смішні.
Останні крихти в когось відбирати,
Спокійно спати на сирій землі…
Невже не нам історію писати,
Бо ми такі мізерні і малі?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255856
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.04.2011
автор: Halyna