Я почула шепіт твій і слова пусті,
Наче легкий вітерець, сколихнули тишу,
Я побачила в пітьмі, наче в забутті,
Обриси твої. Я їх не полишу...
Наче легкий вітерець, ті слова звучали
І розвіялись твої наді мною чари,
Я забула шепіт той і твій образ милий,
Сподіваюсь, я його більше не зустріну...
Так минає все земне, що в душі горить
Полум'ям палким й ясним, а потім болить
Опік від вогню сильного бажання.
Отаке воно, це земне кохання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=25577
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.04.2007
автор: Lala