жива. Метальова.

словами  бризнули  віконні  ґрати
я  не  жива!    але  й  не    з  мікросхем.
у  вухах  небо.  у  очах  шматочки  вати
мов  цукор  розчиняюсь  під  дощем.

у  серці  море,  а  у  роті  хмари
до  неба  прив"язали  целофан
у  сумці  квіти,  в  дзеркалі  примари
з  шматків  газети  ношу  сарафан.

сережки-  цвяхи,  карамель  помада
позаду  місто,  а  за  ним  маразм.
життя  -  це  клумба.  сенсорна  розсада.
із  шестерень  пародія.  Сарказм.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255692
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 24.04.2011
автор: Шалена помаранча Лорна