Я славлю ніч і кожну днину,
В думках лечу в інші світи,
Шукаю в серці своїм рими
І їх складаю у рядки.
То ж відсіваю,мов полову,
Слова великі і малі,
Та повертаюсь до них знову,
Як дощ до спраглої землі.
Плекаю в серці кожне слово,
Лелію зерно золоте,
Щоб було гарне,як обнова,
Як подих вітру у лице.
Щоб завжди душу хвилювало,
Зерном пшеничним проросло,
У дні щасливі окриляло,
В зневіру сили додало.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255553
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.04.2011
автор: Galina Udovychenko