Я розумію - важко буть моїм,
Коли усіх на відстанні тримаю,
Коли не відчиняю дім.
Це душу так свою оберігаю.
Не раз топтали серце в сльози,
Не раз у бруд кидали, в сміх.
Коли в душі лиш грім та грози
Ненавиджу поточно я усіх.
Тому за шторами ховаюсь,
Хоч ніч, хоч день - то все одно.
То зберегти себе я намагаюсь.
Боюсь я поглядів в своє вікно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255518
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.04.2011
автор: Туся Парасич