Посічене обвітрене волосся,
Тремтить ще поцілунок на вустах.
Зустрітися для чогось довелося,
Та це пусте. Повірте, це не знак.
Пройде холодним маятником знову
По колу від початку до кінця.
Немає в світі вічної любові,
Що так надовго тримала б серця.
Спиніться. Промовчіть. Прошу – ні звуку!..
Тих мрій неопалима купина.
І просто відпустіть холодну руку,
Бо вже мені самотність не страшна.
Тремтить ще поцілунок. На прощання…
Нічого не порадить хитрий час.
Немає в світі вічного кохання,
Що так надовго мучило би Вас…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255516
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.04.2011
автор: Halyna