Нерозбірливий подчерк, чутливі зітхання,
Істеричні прокльони, сумні сподівання,
Купи сорому й стаху,і крихти надії
Соти творчості й вічне чекання події .
Сльози радості й щастя,та більше від болю
Небажання у дощ відкривать парасолю,
Прикрі сварки,сумні коридори суботи,
Пошук істини:може піти на роботу?
Сотні слів так невміло зав’язані в вірші,
Пальцізбиті об струни, ридання у тиші.
Дивні люди і танці, і квіти колючі,
Тихе соло.Паління.Прокльони жагучі.
Творчі ночі і ночі шаленого співу,
І уламки розбитого посуду й гніву,
Злі слова,теплі спогади,кадри на плівці,
Нерозбірливі погляди на мо́́́́їй сітківці.
Фотографії в кольорі,та більш чорно-білі,
І волосся русяве колись було білим.
У суботнії дні-ранок з теплої кави
Кольорові вірші грають в мізку вистави.
Гучно музуку так,щоб нікого не чути:
ні себе , ні тебе,звуки тиші забути…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255358
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.04.2011
автор: ПотРебуЮсеБе