Моя чудова квітко,
Ростеш ти просто неба.
Чому ось так улітку
Забули всі про тебе?
Чом голову схилила,
Чому засумувала?
Прокинься, моя мила,
Поки ще не зів’яла.
Умийся ось водою
Із срібного джерельця.
Поглянь, яке прекрасне
Неподалік озерце.
Попий його водиці –
І будеш ти прекрасна.
І знову заіскришся
В проміннях сонця ясних
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255279
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.04.2011
автор: Galina Udovychenko