Це ім'я ... належить до мого
зоряного неба.
В. Рєпніна
Тарас любив дівчину юну,
Чи то звичайную княжну,
Чи панянку з Яготину-
Величну пані Рєпніну.
Вони зустрілися весною,
Пролетів між ними рій.
Звів їх душі в одне ціле
Граф Капнісіс Олексій...
За його талант прекрасний
Чи за слово золоте.
Відразу можна здогадатись,
Що це кохання не просте...
З Варварою вони гуляли,
Дивились на алеї тіньові.
Супій-рікою милувались.
І на тополі війові
Вони закохано поглянуть
І говорять: " Чом же нам
Не обвінчатись, милий боже,
І не віддатись тихим снам. "
Але батьки не дозволяють,
Женуть Тараса звідси геть:
" Іди, холопе, своїм шляхом,
Інакше буде тобі смерть. "
Лишивсь один, Тарас сумує,
Стражда коханням від журби.
Він зна: його, це не врятує
І не загине від тужби...
В його житті ще зустрічалась
Не одна така княжна,
Але залишилась у серці
Велична пані Рєпніна.
( Присвячується пам'яті
Т. Шевченка і В. Рєпніної ).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255277
Рубрика: Присвячення
дата надходження 21.04.2011
автор: Aton- ra - Amon