Я іду під руку з болем
По алеї вічного життя,
Розмовляю з своїм горем
І вовчицею душа.
Розчинилися тіні і люди
Серед хаосу подій,
Мабуть, сонця більше не буде,
Не всміхнемося зірці рудій!
Сяйво ночі погасила
Полудневая пітьма.
Твої очі оросила
Мук сльоза німа.
Липкою самотою
Обмурзалось буття.
Лишилася з собою –
Шукаєш вороття.
Хай ляже чорний сніг
На твої білі віки,
Нехай простеляться до ніг
Від всіх печалей ліки!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255250
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.04.2011
автор: Мyshka