Хороший ти тому, кому на хліб даєш.
Вони тебе пом’януть, та й згадають теж..
Для інших – безіменним у землі згниєш.
Таких не менше, люба. Вони існують теж.
І знаєш, не хвилює, що в тебе на душі.
І чи сумління чисте, чи знищене давно.
Ти задарма писатимеш для них вірші.
Всередині не золото, а вікове ла*но.
Вірність вже й задарма люди не візьмуть.
Єдина їх програма – на вірність посягнуть.
А ти все віриш в доблесть, шукаєш доброту.
Забудь дурниці, люба. Мету маєш не ту.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255130
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.04.2011
автор: Даринка Квач