коли ти малював на небі
біленькі пташки кружляли навколо
і падали снігом на плечі
одинадцятий малюнок намальований зірками
наче як бліді зіркі
дванадцятий малюнок залишив без назви
кожний може називати своїми відчуттями
світанок злітав високо голубом
коли ти зронив пензель
небо впало і розбилось вщент
ти довго шукав той клей
щоб вдихнути знову спрагу
і шукав тих в кого вже падало небо
хотів би я знати скільки людей
шукають клей
тоді безсилий ти намалював
нове
небо
з якого закружляли
білі пташки
і розтали в тебе на плечах
і ти розбився
останній тринадцятий
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255128
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.04.2011
автор: Paul Prinzowski