Залікуй мої рани, рани від болю,
Того, чого мала те, що у крові,
вічна чума, яка все пожирає,
Кохання і кашель ніхто не приховає.
Зустрінемось знов, раз на вік, на тисячу років,
Як ти поблід, який гарний твій спокій.
Ти не змнився.Чому?запитання,
Голос мовчить, кличе бажання.
Випиймо, любий, з тобою за кохання,
Нерви пострьопані, за наші зізнання,
Візьми бокал правди гіркої,
Я вже не та, а ти залишивсь собою.
Тисячу років, як небезпека,
Риму готує ця картотека.
Залишся на ніч, згадаємо силу,
Що існує після заходу сонця, така красива....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254863
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.04.2011
автор: Даша Піддубна