В глухім кутку без перестанку,
чудне нутро живе і процвітає.
Як пролісок, весною з ранку,
від ніжного промінчика зростає.
У тім кутку забави повні жмені,
тепло, солодка вата день у день.
А пам'ятаєш... там усі веселі,
від сонця, від любові та пісень.
Ти бачиш - он маленький енерджайзер,
ти чуєш, як він грізно верещить?
Як плаче мов ісландський гейзер,
як любить маму,.. як це все болить.
Ти не сумуй, мале, лишись собою,
у цьому світі не згубися в самоті.
Візьми в дорогу мрію волошкову,
клубочок щастя й щіпку доброти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254746
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.04.2011
автор: Loma