Я не заздрю дощу, що вмиває байдужі обличчя,
Він вилизує грим (довіряти ж бо маскам не вміє),
Як не вірю словам, що осколками душу калічать..,
Лиш достиглим очам, у яких народилася мрія.
Зупинятись не слід. Я не заздрю далеким дорогам;
Той хто вірить – не жде, задивляючись просто угору.
Не кидай фраз скупих у багаття моїх монологів –
Я воскресну ще з них! – та не заздрю, бо, мабуть, нескоро.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254740
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.04.2011
автор: Halyna