Життя без тебе я не уявляла,
Ти був снодійним для моїх мізків.
Ти те, що я то брала, то кидала,
Зважаючи на плин наших років.
Нас доля не хотіла розлучати,
І навіть в прірві нам давала шанс,
Здається, вже мав Мендельсон звучати,
Але омана нас ввела у транс.
Ми розлучались, знову зустрічались,
Неначе кораблі між берегами,
І так було, що іноді кохались,
А вже на ранок звались ворогами.
Життя без тебе я не уявляла,
Ти був моєю вірою в майбутнє,
Хоч ти й не бачив, але я страждала,
Це відчуття нікому незабутнє...
Минають дні, і плине час помітно,
Пройшли страждання, з ними, почуття,
І можу вже зустріть тебе привітно,
Бо ти історія мого життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254705
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.04.2011
автор: Karina94