Земля жива -
не руш її, не руш...
На ній мільярди і мільярди душ
свій тимчасовий прихисток знайшли
о, любий Боже, мудрості пошли
усім живучим...
Земля жива -
ось дихання її
у кожному, світаючому дні
пташинім співі , шелесті вітрів
у пахощах п”янких її садів,
в цвітінні квітів.
Земля жива -
енергія життя
мережиться через усе буття,
дарунком кожному її краса
Творця благословіння і яса,
і милість Божа.
Земля жива,
вона таки жива
це диво, що народжує дива,
старенька, сива, тиха і свята
колиска всього людства золота -
не смій тривожить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254666
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.04.2011
автор: Адель Станіславська