Вечір…

Вечір…  І  ще  один  вечір  без  тебе,
Без  твого  обличчя,  без  твого  життя.
Як  тяжко  втрачати,  який  біль  у  серці,
А  люди  говорять  –  закони  буття.
Не  треба  законів  і  правил  не  треба,
Бо  вже  не  замінить  твій  погляд  ніхто.
Так  тяжко  і  боляче  бути  без  тебе,
Без  тебе  і  світ  цей  для  мене  ніщо.
Навіщо  покинув?  Чому  не  вернувся?
Чи  може  ти  зовсім  про  мене  забув?
Так  я  нагадаю,  щоб  ти  озирнувся
І  погляд  сумний  в  своїм  серці  відчув.
У  снах  не  приходиш  ти  більше  до  мене,
А  ніч  так  холодна  й  спокою  нема.
Себе  я  картаю,  що  все  не  сказала,
А  рідні  говорять,  що  все  то  дарма.
Я  знаю,  що  сльози  тебе  не  повернуть.
Я  знаю,  що  сум  мій  бентежить  тебе.
Але  я  не  знаю  чи  змириться  серце?
Чи  хтось  заспокоїть  в  цім  світі  мене?!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254631
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.04.2011
автор: IV