чогось так навіяло Панасом-Мирним
як повні ясла не ревуть воли
нема чого українцям волати,
як повні закрома, цвітуть лани,
радіють діти не хворіє мати
так склалось, що Україна – свята,
святий окраєць долі в міжкордонні
із заходу новини осяга
зі сходом сперечається поволі
і кожен мріє відірвать шматок
від запашної долі мрії-неньки,
а я беру до заходу квіток,
щоб не волати як віслюк старенький
з пенсійної (нівроку) маячні,
з тих кодексів, що закрома руйнують…
вже ясла схудли враз зревуть воли,
яких до ясел ланцюгом прикують
і буде горе, як зревуть воли
усім, хто влазить пикою в їх ясла…
так, ми терплячі, але ж – не малі
воліємо хлібину їсти з маслом
в нас є культура – давня та своя
нетреба нам нав`язувать зі сходу
як треба жити - нас навчить земля
і рідна мати дасть свячену воду
і врода в нас своя, як не крути –
нам західних традицій не потрібно
ми потребуєм ясел, як воли,
щоб були повні з маслом ясла житні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254422
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 17.04.2011
автор: Это_я_Алечка