Вранішній спокій туман до землі притискає.
Сонні, покірні, одягнені в барви ліси,
І соловей свою пісню уже не співає…
Осінь прийшла, одягнувшися в ризу краси.
Осінь чарує своїм перламутровим небом,
Осінь страждає, ступаючи - плаче дощем…
Вітром холодним, відходить - над річкою димом,
Осінь регоче у даль журавлиним ключем.
Небо насупилось з вечора - здибились хмари,
Листя зірвалося в танець, вітре - неси…
Ніби на землю Лихий напустив свої чари.
Осінь завмерла… і чується подих зими.
Паморозь впала на трави - земля посивіла,
Погляд від неба і далей не відвести…
Осінь взяла, і лягла на лелечені крила...
Холодно стало і снігом почало мести.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254223
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.04.2011
автор: schasnyi