Дощами по вікнах я буду вриватись в твій сон..
Стікати як розпач..по твоїх щоках струменити..
Маленьким метеликом тихо і попри балкон..
Загляну в вікно..доки ти будеш іншою снити..
Грозою весни нагадаю про себе під вечір..
Електромережі зірву блискавицями злості..
І громом займусь коли хтось тобі тихо на плечі..
Жіночу долоню бліду і холодну примостить..
І може тоді..коли небо затягне зима..
І темна квартира ховатиме звуки дощу..
За те що сама..тобі відімстивши сповна..
Нарешті назавжди від серця тебе відпущу..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254200
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 16.04.2011
автор: Ірина Гнатюк