Сид Валерий
http://www.stihi.ru/2010/02/22/3173
***
ни к чему суета всё равно ничего не изменишь
ни к чему тосковать если заморозки по утрам
ведь один для другого мы значим всё меньше и меньше
и лишь саднит в душе всё сильней от невидимых ран
не беда что над городом ветер промозглый неистов
не беда что как ветер я холоден и одинок
ничего что растерян набор надоедливых истин
ничего что навечно зашторено чьё-то окно
всё пройдёт как проходит курьерский в ночи полустанки
всё пройдёт словно капля дождя пролетит по стеклу
и никто не найдёт наших душ затаённых останки
и всё так же останется мир безразличен и глух...
но торопится жизнь на перронах бессонных вокзалов
в перестуке колёсном и в стуке её каблучков
...ну куда мне угнаться за чёрными теми глазами
что в вагонном стекле уплывают сейчас далеко
(ПЕРЕКЛАД УКРАЇНСЬКОЮ)
марнота ні до чого все мине і нічого не зміниш
сумувати дарма... приморозило… вранці туман
ми тепер по одинці хіба ти у це ще не віриш
лише ниє душа все сильніш від невидимих ран
не біда що над містом виє вітер несамовито
він самотній як я а я зимний такий як і він
то нічого що врачено істин жалячих звиток
і на вікнах сукно що так схоже на вічний заслін
все мине як минає кур'єрський нічні полустанки
протече немов крапля дощу по холодному склі
затаїних душ обидвох намарно шукати останки
існуватиме світ у глухій збайдужілій імлі …
на перонах безсонних вокзалів волає причинно
ритм коліс про минання і стукіт обцасів її
... наздогін не потрафиш за чорними тими очима
що за склом відпливають із потягом у далині
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254186
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 16.04.2011
автор: Лана Сянська