Як вітер, кричав старими бляхами,
Як небо , гнівила мокре шосе...
Ти є моїми мріями-страхами:
В твоїй правді закрите лице.
Ми перехрестя ординат і абсцис,
Кожен в свою направляє стрілку.
Мені квіти дарує самолюб-нарцис,
Котрому цілувати - як застягнути ширінку.
Доріан Грей як результат реінкарнації,
Ти гірше лихоманки, інфекції крові.
Як зійшлись ми - такі різні іпостасії,
Щось взірвалось тротилом котрою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254092
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.04.2011
автор: Musai