Чомусь мені здається,
що світ весь збожеволів...
Чи це лише здалося...
Сміх рознесеться,
та мимоволі,
я знов скажу що бачила той взір,
Ні, ти не звір...
а хто тоді ричить посеред ночі?
Червоні очі...
Ти нашептав про бій.
Вгамую біль...
думки (нажаль) ідуть лиш за тобою...
візьмусь за зброю...
А що ж зробити з голосом твоїм?
Його я з'їм...
Як з'їла я твою наживку
Це все фальшивка!
В моїх словах
сховався страх,
І більше нікуди ідти,
а тут лиш звір (мій звір) і ти.
Чому ж сьогодні знову серед ночі
з'являлись очі?
Не розумію..
Чи це весь світ цей збожеволів
...чи знову я блукаю мимоволі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253994
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.04.2011
автор: Nomy