Світанок… Ступає м’яко, як кішка
І у тебе повіки дрижать.
Ти ще довго не встанеш із ліжка,
А хвилини шалено біжать.
Я так люблю дивитися на тебе у вісні:
На контур губ, оманливо-спокійний,
На риси рідні, до болю ясні,
Коли твій сон безмежно-мрійний.
І дихаєш ти, як не всі,
А як моє поношене сумління.
Весь світ мій розчинився у тобі –
Таке незвичне розуміння.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253774
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.04.2011
автор: Мyshka