Ну, природа! Ну, дива, - в світі Є дійні козли,
А, от, наші, - дідька з два, щоб доїлися вони...
Не голодні, ситі, - ясла їхні вщент набиті,
Але й ще кожен гребе...жадність животи їх дме...
Через них народ в багні, - не встигає мовить "НІ!"
Ціль "козлів" наших така: скубти, їсти та жиріть, -
А про цівку молока, та ви, що - і не смішіть!
Де там дбати про Надії, - якщо марять мрії
Про одну лише "капусту"... Хай міхур їх лусне!
...Десь і люди, і тварини зовсім інші, ніж у нас
Чом не дасть Бог Україні дійного козла, хоч раз!
---------------------------------------------------------
Слово, вибране в досаді і присвячується владі;
Реформаторам ідей, що п"ють кров з простих людей...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253732
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.04.2011
автор: grycha