Я доволі квола, вибачай,
я живу у ліжку, а у кружці чай.
я занадто дика для твого життя,
я мала дитина в книзі забуття.
У вікні палають ліхтарі товсті,
залишу записку на німім листі,
щоб забрали руки, що вилазять з стін
і несуть у місце де ночує тінь.
На підлозі тихо стрибають думки,
милі та потворні рвуться на шматки.
Віник їх збирає, в купу підштовхне,
але все то - марево в голові дурне.
Знов застигло серце - тиша верещить,
у моїй кімнаті сонце не блищить,
тут є тільки хмари із скажених мрій,
та всеодно зруйную без окремих дій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253668
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.04.2011
автор: obmoROCK